Мали честь сьогодні вшанувати пам’ять героїв 112 Бригада територіальної оборони міста Києва та відкрити пам’ятник на згадку про їх героїчний вчинок. Саме завдяки їх мужності, ми продовжуємо жити в Києві, а не в Кієвє. Вони першими стали на шляху окупантів на підході до міста, і ми не маємо права про це забути.

В перші страшні дні війни та відчуття повної невизначеності, люди, не чекаючи наказів чи допомоги від когось, самі стали на захист рідної землі. Як тероборона, так і волонтери, всі самоорганізувались. Тероборона, демонструючи справжні дива сміливості, била ворога на підступах до Києва. Майже голіруч. Ми, волонтери, допомагали їжею, одягом, спальниками тощо, надихаючись лише вірою в перемогу. До речі, тоді перемога здавалась майже неможливою. З одного боку військовий захист, з іншого – цивільний. Це неймовірний приклад самооб’єднання та мужньої боротьби українського народу з окупантами, спираючись лише на власну мотивацію і можливості на місці. Єдність та самоорганізація єдине, що допомогло Україні вистояти у 2014-му і у 2022-му році в умовах масштабного вторгнення. Саме тому ми з командою Фонду дуже вдячні за можливість долучитися до такого заходу, вшанувати пам’ять захисників 112-ї бригади Київської тероборони та віддячити їм за наш Київ, наші цінності, наших дітей, оселі та жовто-блакитний стяг над містом. Окрім вшанування загиблих героїв пам’ятником, ми маємо робити все, щоб якомога більше героїв повернулись додому живими. Маємо зробити так, щоб ця величезна жертва не стала марною: працювати, допомагати, донатити, дбати та змінювати країну, починаючи з себе та власного оточення. Брати приклад з їх самоорганізації та національної свідомості. Саме це ми маємо зробити в ім’я наших хлопців. Слава Україні!